БПЛА Клин: будова, політ і радіус ураження

4 травня 2026 року Головне управління розвідки МО України виклало на порталі War&Sanctions 3D-модель і розбір комплектуючих баражуючого боєприпасу «Клин»: довжина 1,6 м, розмах крил 1,9 м, злітна маса до 13,5 кг, бойова частина до 5 кг, швидкість БПЛА Клин на заході на ціль становить до 300 км/год. Саме ці цифри, а не загальні слова про «новий дрон», задають рамку для того, що чути в новинах з Одещини, Миколаївщини, Херсонщини і Запорізької області.

БПЛА Клин — це не розвідник «на всяк випадок» і не великий дальній апарат з поршневим мотором. Це компактний ударний літальний апарат з електромотором, який може летіти за координатами, а на фінальному відрізку сам чіплятися за контур цілі камерою. Для читача з чотирьох причорноморських областей різниця практична: радіус «понад 120 км з ретранслятором» з лівого берега Дніпра чи з акваторії Чорного моря покриває різні громади по-різному, а звук і висота не такі, як у знайомих бензинових «мопедів».

Нижче — як апарат зібраний, чим живиться, як шукає ціль і що з цього випливає для безпеки на трасі М14 на Херсонщині, у портових районах Одещини, на підходах до Миколаєва і в тилу Запорізької області. Окремої відкритої статистики саме «Клинів» по кожній з чотирьох областей немає: є спільні технічні межі й місцева практика захисту.

Походження назви і роль апарата

Назву «Клин» апарат отримав від форми: фюзеляж виконано за схемою дельта-крила — трикутника-клина, який у плані нагадує вістря. До цього додано переднє горизонтальне оперення за схемою «качка»: невеликі кермові площини попереду допомагають змінювати кут заходу. Виробник у відкритих даних ГУР — російське ТОВ «Робоавіа»; презентація припала на жовтень 2025 року.

За типом це баражуючий боєприпас: він не мусить одразу падати на точку, а може якийсь час триматися в повітрі й чекати команду або самостійно «побачити» об’єкт. Оцінка вартості збитого борту, яку в лютому 2026-го назвала 118-та окрема механізована бригада, — близько 35 тисяч доларів. Перше підтверджене українськими військовими збиття припало на 10 лютого 2026 року: перехоплювач «Генерал Черешня AIR».

Дві заявлені модифікації

Розвідка окремо фіксує морський і сухопутний варіанти. У морському дистанційний підрив описано як радіолокаційний, у сухопутному — як лідарний. Для Одещини й Миколаївщини це означає інтерес противника не лише до техніки на березі, а й до катерів і логістики в акваторії. Для Херсонщини й Запорізької області актуальніший наземний контур: дороги, склади, техніка на відкритій місцевості.

Зовнішній вигляд і матеріали

На фото збитого зразка корпус виглядає як короткий трикутник без класичного хвоста. Довжина 1,6 м — трохи більше за зріст людини; розмах 1,9 м. Оптичний модуль і частина елементів зроблені з використанням 3D-друку. Злітна маса до 13,5 кг разом із зарядом до 5 кг: кумулятивний варіант розрахований на броню й техніку, фугасний — на відкриті цілі, з опцією повітряного підриву.

Упізнати «Клин» на кадрі ППО чи з місця події допомагають три ознаки разом: дельта без довгого фюзеляжу, передні кермові площини й відносно малий розмір порівняно з дальніми ударними дронами. Один з елементів оперення сидить у верхній частині корпусу — деталь, яку оператори вже фіксували на уламках.

Катапульта для старту компактна. Це важливо для Херсонщини: запуск не вимагає смуги, тож розрахунки можуть працювати з лівого берега чи з тимчасових позицій. На Запорізькій області той самий принцип означає коротший цикл «зібрали — випустили», якщо позиція прихована в складках місцевості.

Двигун, батареї і час у повітрі

Силова установка — безколекторний електромотор Scorpion F-4225-500KV V2 китайського виробництва. Живлення — дві полегшені батареї 6S типу Li-AFB. Це не бак із бензином: запас ходу жорстко зав’язаний на ємність акумулятора, температуру повітря і режим польоту — крейсерський чи пікірування.

Цифри в джерелах розходяться, і це варто тримати прямо. На сторінці War&Sanctions ГУР зазначено тривалість польоту 120 хвилин і дальність понад 120 км з ретранслятором. Сергій Бескрестнов після розбору збитого зразка в березні 2026-го називав 60–90 хвилин у повітрі й крейсер близько 120 км/год. Режим «повітряного мінного поля» в презентаційних описах — близько 80 хвилин чергування. Для практики на Миколаївщині й Херсонщині безпечніше орієнтуватися на коротший інтервал: година з невеликим запасом, якщо апарат уже в повітрі й шукає ціль, а не летить транзитом.

Джерело: портал War&Sanctions Головного управління розвідки МО України, травень 2026 року; уточнення щодо 60–90 хвилин — публічний розбір збитого зразка Сергія Бескрестнова, березень 2026 року.

Окремих «одеських» чи «запорізьких» хвилин польоту не існує. Різниця між областями — в географії старту. З акваторії чи зайнятого узбережжя морська модифікація коротшає шлях до портів Одещини. Із лівобережжя Дніпра той самий запас батареї накриває громади Херсонщини й виходи на Миколаївщину трасою М14. На Запорізькій області той самий радіус працює проти складів і доріг на схід і північний схід від лінії зіткнення — Оріхів, Гуляйполе, Вільнянськ згадували речники Сил оборони «Півдня» саме в логіці баражуючих ударів, хоча там частіше фіксували інші типи.

Система наведення і точність

Політ тримає комерційний контролер Cube Orange, координати — модуль Holybro F9P з режимом RTK, тобто з поправкою, яка зменшує похибку позиції. Зв’язок іде через радіомодем LoRa. Окремий обчислювальний модуль Nvidia Jetson TX2 обробляє картинку й дає режим автозахоплення: оператор може не вести борт «за ручку» до самого удару.

Це схоже на то, як людина, якій показали кілька фото вантажівки, далі шукає схожий силует на дорозі. Аналогія ламається в тумані, в щільній забудові Одеси чи Запоріжжя, під маскувальною сіткою й тоді, коли картинка з камери зірвана перешкодою або низьким контрастом вночі без теплової сигнатури.

Точність удару у відкритих даних не зведена до однієї цифри в метрах. Відомо інше: переднє оперення дозволяє міняти кут заходу від пологих до крутих, а швидкість на фіналі заявлені до 300 км/год. Для водія на трасі Миколаїв–Херсон це означає, що «побачив — встиг з’їхати» працює гірше, ніж завчасне оповіщення й укриття. Поширена помилка виглядає так: людина чує, що «Клин» сам знаходить ціль, і вирішує, ніби цивільне авто чи двір «йому не цікаві». Закінчується це тим, що алгоритм чіпляється за контрастний об’єкт — кузов, тепло мотора, прямокутник ангара. Правильно: не оцінювати «цікавість» цілі самостійно, а зменшувати помітність і не стояти на відкритому місці під час тривоги.

Видимість, звук і висота

Максимальна робоча висота — до 2 км. На крейсері апарат може йти нижче, де його важче зловити великим радаром і легше — акустичним сенсорам та візуальному спостерігачу. Електромотор не дає низького бензинового гулу. Типовий звук такого класу — високе дзижчання гвинта; окремого відкритого «паспорта звуку» саме для «Клина» військові не публікували.

На Херсонщині, де речники 30-го корпусу морської піхоти в травні 2026-го говорили вже про понад 12 тисяч застосувань різних БпЛА за неповний місяць, окремий високий тон легко губиться серед інших бортів. В Одесі нічний шум порту й траси маскує його ще сильніше. На Миколаївщині в полі за містом дзижчання чути далі. У Запорізькій області на відкритому степу звук несеться, але вітер збиває напрямок.

• Орієнтуйтеся не на «мопед», а на короткий високий тон і швидку зміну гучності, якщо борт уже пікірує.
• Удень шукайте не великий фюзеляж, а трикутний силует на тлі неба; вночі візуально його майже немає без підсвітки чи вибуху.
• На Херсонщині перевіряйте місцеві канали на кшталт «Радар Херсон» перед виїздом трасою М14; на Миколаївщині не плануйте «вікно» між тривогами як безпечний коридор.
• В Одесі тримайтеся офіційного оповіщення міської та обласної влади, а не чуток у чатах під’їзду.
• У Запорізькій області не зупиняйтеся на відкритих узбіччях під час повітряної тривоги: 5 кг заряду б’ють саме по контрастній техніці на дорозі.

Чеклист не замінює команду «йти в укриття». Він лише знімає хибне очікування, що «Клин» ви себе завжди почуєте заздалегідь, як великий дальній дрон.

Перехоплення і захист цивільних

«Клин» уже збивали. У лютому 2026-го це зробив дрон-перехоплювач 118-ї бригади. На Херсонщині, Миколаївщині та підходах до Дніпропетровщини з грудня 2025-го працюють розрахунки 101-го зенітного ракетного дивізіону 30-го корпусу морської піхоти: вони полюють на різні типи бортів перехоплювачами на кшталт Merops. В Одесі окремі перехоплювачі розробляли разом із місцевими силами ППО — інший клас машин, але та сама логіка: малий швидкісний борт проти малого ударного.

Радіоелектронна боротьба проти апарата з автозахопленням дає менше, ніж проти чисто радіокерованого FPV: якщо картинка й координати вже «зашиті», обрив каналу не завжди зриває атаку. Тому ставка ППО — виявлення (радар, акустика, візуал) і фізичне знищення. Для цивільного в Херсоні, Миколаєві, Одесі чи Запоріжжі робочий шар простіший: укриття, не збиратись біля техніки на відкритому майданчику, не знімати «на телефон» борт, який уже зайшов на ціль.

Правило вибору просте. Якщо в повідомленні ППО або місцевої влади фігурує ударний БпЛА малого класу — не чекайте «свого» гулу й не виходьте «подивитися». Радіус 120 км з ретранслятором з лівобережжя Херсонщини чи з моря біля Одещини знімає ілюзію, що загроза лише «на нулі». Застереження чесне: відкриті дані описують трофей і заявлені ТТХ, а не повний алгоритм наведення і не карту кожного пуску. Цифри польоту розходяться на десятки хвилин, тож планувати особисту безпеку варто за коротшим сценарієм і за сигналами офіційного оповіщення вашої області, а не за рекламною табличкою виробника.