Фламінго ракета: що підтверджено про FP-5

Фламінго ракета — це українська крилата ракета наземного старту з індексом FP-5. Її збирає компанія Fire Point, а публічно виріб показали в серпні 2025 року. Дальність 3000 км і бойова частина близько 1150 кг лишаються заявою виробника та посадовців: незалежного полігонного протоколу з телеметрією у відкритому доступі немає.

Станом на жовтень 2026 року назва вже з’являється в окремих зведеннях Генерального штабу ЗСУ, але повідомлення про дальні удари й заводські характеристики часто змішують. Якщо ви звіряєте, чим саме вдарили по конкретному об’єкту, межа між фотофіксацією, офіційною атрибуцією і рекламним паспортом вирішує, що можна вважати фактом.

Нижче зібрано тип ракети і місце серед українських розробок, хто її пов’язує з виробництвом, таблицю параметрів із рівнем підтвердження, що відомо про випробування та застосування, і яких даних досі немає.

1. Що відомо про ракету «Фламінго»

FP-5 «Фламінго» — дозвукова крилата ракета класу «земля — земля». У неї пряме крило, двигун над хвостовою частиною фюзеляжу, Х-подібне оперення і твердопаливний прискорювач для старту з похилої направляючої на автомобільному шасі. За компонуванням вона ближча до спрощених крилатих ракет, ніж до оперативно-тактичних балістичних виробів: летить у атмосфері на реактивному двигуні, а не по балістичній дузі.

Публічний дебют припав на 17 серпня 2025 року. Фотокореспондент Associated Press Єфрем Лукацький зняв пуск на закритому майданчику; населений пункт і область зйомки видання не назвало. 20 серпня 2025 року президент Володимир Зеленський сказав журналістам, що випробування були успішними і що ракета літає на 3000 км. Денис Шмигаль у ті самі дні обмежився коротшою формулою: зброя потужна, далекобійна і вона існує, решту деталі оголосять пізніше.

Назва «Фламінго» не є тактичним індексом. За розповіддю виробництва для Associated Press, перші корпуси через дефект фарбування вийшли рожевими, і прізвисько закріпилося. Офіційне позначення — FP-5. Серед українських засобів дальнього ураження це окрема гілка поруч із крилатою ракетою «Нептун» і далекобійними безпілотниками: більша заявлена маса заряду і більша заявлена дальність, простіша конструкція і наземний старт без літака-носія.

2. Розробник і призначення

Виробник — українська компанія Fire Point, заснована у 2022 році. До ракети вона випускала далекобійний безпілотник FP-1. Технічною директоркою у серпневих репортажах 2025 року фігурувала Ірина Терех. Компанія казала Associated Press, що збирає приблизно одну ракету на добу і планує вийти на сім на добу до жовтня 2025 року. Чи вийшла на цей темп, у відкритих звітах Міноборони не опубліковано: серійний ритм цеху і кількість прийнятих військовими виробів — різні обліки.

Окремий слід веде до Milanion Group. У лютому 2025 року на виставці IDEX в Абу-Дабі ця компанія показала макет ракети з тим самим індексом FP-5 і близькими заявленими параметрами. Defense Express у серпні 2025 року зіставив фото макета і кадри з українського майданчика: пряме крило, двигун зверху, співмірний габарит. Українські довідкові описи фіксують спільну розробку Fire Point і Milanion Group. Сама Fire Point заявляла, що понад 90% фінального складання відбувається в Україні. Яка частка вузлів приходить ззовні, публічно не розкладена.

Заявлене призначення — удар по стаціонарних наземних цілях на відстані, де західні крилаті ракети або мають меншу дальність, або передаються з обмеженнями на застосування. Порівняння з Tomahawk Block V виробник і профільні огляди будують саме так: у американської ракети некласифікована дальність близько 1600 км і бойова частина близько 450 кг, у FP-5 заявлено 3000 км і заряд понад тонну. Ціна цієї різниці — простіша конструкція без складних систем обльоту рельєфу, довший підготовчий цикл перед пуском і більша помітність через габарит.

3. Характеристики: заявлене й підтверджене

Усі числові параметри нижче озвучені виробником або оцінені за фото. Заводського паспорта з допусками і незалежного заміру дальності у відкритому доступі немає, тому колонка підтвердження важливіша за саму цифру.

Джерело: заяви Fire Point і Milanion Group, передані Associated Press і Defense Express, серпень 2025 — літо 2026; габарити — оцінки за відкритими фото.

Таблицю читають справа наліво. Єдина позиція, яку можна вважати спостереженою, — існування великої крилатої ракети наземного старту і її зовнішній вигляд. Дальність, точність, маса заряду і ціна стоять у колонці заяв. Розбіжність по бойовій частині не знята: компанія називає 1150 кг, окремі технічні огляди припускають, що всередині може бути перероблена авіабомба ближче до 925 кг, з меншою масою вибухової речовини. Поки розріз бойової частини не опубліковано, обидві цифри лишаються версіями.

Поширена помилка виглядає як готовий паспорт: рядок «3000 км» і «1150 кг» множать на кількість пусків і записують кожен дальній вибух на рахунок «Фламінго». Закінчується це тим, що в зведенні Генштабу виявляється інший засіб або засіб узагалі не названий. Правильно тримати три окремі шари: заяву виробника, фото пуску і офіційну атрибуцію конкретного епізоду.

4. Що відомо про випробування та застосування

Випробувальний слід у відкритих джерелах короткий. 14–17 серпня 2025 року Associated Press зняла цех і пуск. Президент 20 серпня назвав тести успішними і говорив про масовий випуск до кінця грудня 2025-го або січня–лютого 2026-го. Компанія в ті самі дні вже називала темп близько однієї ракети на добу. Ці формулювання не збігаються: ритм цеху і «сотні виробів на складі» — різні стани програми. Скільки ракет прийнято, Міноборони не публікувало.

По застосуванню межа вужча. За окремими повідомленнями, у зведеннях Генерального штабу початку 2026 року «Фламінго» називали засобом ураження окремих об’єктів, зокрема полігону Капустин Яр і арсеналу біля Котлубані у Волгоградській області — близько 500 км від підконтрольної території. Далі профільні огляди зіставляли супутникові знімки із заявами про удари по промислових майданчиках. Компанія в січні 2026 року казала західним журналістам, що від початку програми було менше ніж 100 пусків. Повну дальність 3000 км жоден відкритий епізод не демонструє: найдальші приписувані точки — порядку 1400 км, і не всі вони мають офіційну атрибуцію саме FP-5.

Російські зведення періодично повідомляють про перехоплення. Ці повідомлення неможливо звірити так само, як і кожне українське зведення про влучання: єдиної публічної таблиці пусків, влучань і втрат немає. Картина на жовтень 2026 року така: ракета існує, частину епізодів офіційно названо, частка успішних польотів не зведена.

Важливо: дальність 3000 км, точність 14 м і маса бойової частини 1150 кг лишаються заявами виробника. Фото пуску і окремі зведення Генштабу підтверджують існування та застосування, але не замінюють полігонний протокол.

5. Що ще потрібно знати про «Фламінго»

У відкритих джерелах досі немає кількох речей, без яких паспорт не складається.

• заводського документа з допусками по дальності, масі і точності;
• публічної телеметрії повного профілю польоту;
• підтвердженого удару на заявлених 3000 км;
• офіційної цифри прийнятих ракет і відсотка влучань;
• розкладу, яка частка двигунів АІ-25ТЛ іде зі складів, а яка — з нового виробництва.

У липні 2026 року головний конструктор Fire Point Денис Штілерман говорив про випробування власного турбореактивного двигуна. Серійний перехід на нього не оголошено, тож у таблиці лишається АІ-25ТЛ — двигун, який десятиліттями стояв на навчальному L-39. Для читання новин правило просте. Якщо в зведенні Генштабу написано «Фламінго», це офіційна атрибуція конкретного епізоду. Якщо назву додає лише канал без посилання на штаб або виробника, це версія. Заявлена дальність не дорівнює дистанції конкретного удару: більшість описаних цілей лежить ближче за 1500 км.

Візьміть зведення від 12 лютого 2026 року про арсенал біля Котлубані. Генштаб назвав засіб — ракети «Фламінго». Відстань від лінії зіткнення порядку 500 км. Це близько шостої частини заявлених 3000 км і приблизно 35 хвилин польоту на крейсерській швидкості 850–900 км/год, якщо ракета йде без великого маневру. Таку арифметику можна перевірити на карті. Арифметику «одна ракета дорівнює 1150 кг вибухівки на 3000 км» перевірити не можна: ні масу заряду в цьому епізоді, ні витрату палива публічно не дали.

Другий орієнтир — ціна. Якщо взяти заяву компанії близько 600 тисяч доларів за виріб і темп одна на добу зі серпня 2025 року, місяць дає близько 18 мільйонів доларів лише за корпуси, без пускових, розвідки і логістики. Це множення від заяви, не від бюджетного рядка: кошторис програми Міноборони не публікував. Поки рядка немає, множити добовий темп на місяці й називати це видатками держави некоректно.

Орест Микитенко