Іскандер-М: позначення і хронологія

«Іскандер-М» — позначення балістичної ракети 9М723 у складі російського комплексу 9К720 «Іскандер». Це не назва крилатої ракети: 9М728 і 9М729 належать до тієї самої родини пускових, але є окремою крилатою гілкою, яку в частині джерел називають «Іскандер-К». Літера «Е» позначає експортний варіант. Нижче — як розрізняти ці назви та що відомо про етапи розробки й виробництва комплексу.

У відкритих джерелах є розбіжності щодо окремих дат. Тому ми наводимо їх із зазначенням джерела, а там, де дати не збігаються, не зводимо їх до одного значення.

1. «Іскандер-М»: що позначає назва

Тут важливо розділити комплекс і ракети, які з ним пов’язують. Індекс 9К720 — каталожне позначення комплексу в системі ГРАУ, а не окремої ракети. «Іскандер» — публічна назва комплексу, SS-26 Stone — звітне ім’я НАТО.

Картка Missile Threat Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) розрізняє «Іскандер-М» — балістичну ракету 9М723 для збройних сил рф — та експортний «Іскандер-Е» (9М720). Окремо вказані крилаті ракети 9М728 (SSC-7) і 9М729 (SSC-8), які може запускати та сама родина пускових. У частині публікацій цю крилату гілку називають «Іскандер-К»; це не інша назва балістичної 9М723.

Отже, літера «М» у цих відкритих довідниках стосується внутрішнього, не експортного варіанта з ракетою 9М723, а «Е» — експортного. «К» вживають для крилатої гілки. Самої згадки про родину «Іскандер» недостатньо, щоб визначити, про який боєприпас ідеться; натомість назва «Іскандер-М» у джерелі вказує на балістичний варіант, але сама по собі не є підтвердженням індексу на уламку.

2. Від розробки до серійного виробництва

Хронологію нижче складено за карткою Missile Threat (оновлення 2024 року) і технічним профілем RUSI. У джерелах не всі дати збігаються — ці розбіжності позначені окремо.

Після договору 1987 року

Технологічним попередником ракети 9М723 RUSI називає оперативно-тактичну ракету «Ока» (ОТР-23, SS-23 у звітах НАТО). Її вивели з озброєння за Договором про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності 1987 року. За даними RUSI, роботи в коломенському Конструкторському бюро машинобудування у 1990-х, імовірно, тривали. Відкриті джерела не дають єдиної дати початку цього етапу: згадують період від кінця 1980-х до формального розгортання робіт.

Проєктування і випробування

Missile Threat датує початок розробки комплексу в КБМ 1993 роком. У старішій картці цього проєкту перший льотний пуск датовано жовтнем 1995-го. За актуальною карткою, державні випробування тривали з 1998 до 2005 року: на полігоні Капустин Яр провели 13 польотів.

У цей період паралельно показували експортний зразок: уперше його демонстрували 1999 року, до завершення внутрішніх випробувань. Тож демонстрація експортного варіанта й випробування комплексу — різні етапи, хоча вони частково збіглися в часі.

Серія й оновлення ракети

Missile Threat і Missile Defense Advocacy Alliance датують прийняття комплексу на озброєння 2006 роком. Стара картка CSIS указувала 2007-й. Це розбіжність між довідковими матеріалами, а не свідчення про дві окремі події.

Оновлену ракету 9М723-1 випробували 2010 року, а на озброєння прийняли 2012-го. Перше бойове застосування зі звичайним спорядженням західні огляди відносять до війни в Грузії 2008 року — після формального прийняття комплексу, але до прийняття оновленої 9М723-1. Переозброєння ракетних бригад тривало протягом 2010-х: контракт на бригадні комплекти уклали 2011 року, а виконували його кілька років. Отже, виробництво й переозброєння не відбулися в один момент.

3. Що відомо про варіант «М»

У відкритих джерелах «Іскандер-М» пов’язують із балістичною ракетою 9М723 у складі комплексу 9К720 для збройних сил рф. Це не експортний 9М720 і не крилаті ракети 9М728 чи 9М729.

За карткою Missile Threat, пускова машина несе дві ракети. 9М723 — одноступенева твердопаливна ракета. Для неекспортного зразка картка наводить довжину 7,3 м, діаметр 0,92 м, стартову масу 3800–4020 кг і масу корисного навантаження 480–700 кг. Заявлену дальність у ній подано як 400–500 км, тоді як для експортного варіанта вказано 280 км. Це дані відкритої картки 2024 року, а не заводський паспорт конкретної партії.

Деякі дані залишаються непевними. Початок проєктування в різних матеріалах пов’язують із кінцем 1980-х або з 1993 роком; прийняття на озброєння датують 2006-м або 2007-м. Точної кількості випущених пускових і ракет у відкритому доступі немає: плани закупівель 2010-х і пізніші оцінки виробництва не збігаються. Індекси на кшталт 9М723-1 фіксують окремі оновлення, але публічного розшифрування кожного підваріанта немає.

27 серпня 2026 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило на порталі War&Sanctions дані про 140 компонентів, ідентифікованих у балістичній ракеті 9М723 «Іскандер-М», 35 підприємств кооперації та понад сотню посадових осіб. За повідомленням ГУР, лише чверть зі 140 компонентів виготовили російські підприємства, а 63 — виробники зі США. Ці дані стосуються елементної бази досліджених зразків, а не кількості пусків по конкретній області.

Джерело: картка 9K720 Iskander (SS-26) проєкту Missile Threat, CSIS, оновлення 2024 року; розмежування балістичної і крилатої гілок — за технічним профілем RUSI.

4. Як читати повідомлення про «Іскандер-М»

У повідомленні назва показує, як джерело класифікувало засіб. Вона не підтверджує сама по собі індекс на уламку, кількість ракет чи місце пуску. Якщо в новині написано лише «Іскандер», без уточнення «М» або «К», не варто вважати, що джерело визначило конкретну ракету.

Корисно розділяти два рівні: що повідомило джерело і що підтверджують оприлюднені матеріали. Згадка «Іскандер-М» є класифікацією балістичного варіанта; підтвердження конкретного індексу 9М723 потребує окремих даних, наприклад маркування на фрагменті. Позначення комплексу саме по собі не вказує, де перебувала пускова.

• Перевірте, хто назвав тип: Повітряні сили, обласна прокуратура, поліція чи інше джерело. Переказ повідомлення не є незалежним підтвердженням.
• З’ясуйте, чи наведено індекс 9М723 і на чому ґрунтується ідентифікація. Назва в зведенні та маркування на уламку — різні види даних.
• Розрізняйте балістичну й крилату гілки. Якщо джерело їх не уточнює, не приписуйте повідомленню відомостей, яких у ньому немає.
• Не переносіть характеристики з довідника на конкретний пуск: наведені в картці дані описують тип, а не окрему подію.

Якщо маркування оприлюднили пізніше за перше повідомлення, позначайте, коли з’явилося кожне підтвердження. Так класифікація з початкового зведення не підмінятиме пізніші дані про конкретний зразок.

5. Етапи, що йшли паралельно

Кілька дат у хронології позначають процеси, які накладалися. Випробування 1998–2005 років тривали після показу експортного зразка 1999 року. Прийняття комплексу на озброєння, яке Missile Threat датує 2006-м, не означало, що переозброєння бригад завершилося того самого року: бригадні комплекти постачали кілька років після контракту 2011-го.

Так само оновлення ракети 9М723-1 у 2010–2012 роках відбулося після бойового застосування 2008 року, яке згадують західні огляди. Тому в повідомленнях про різні роки назва «Іскандер-М» може стосуватися різних ітерацій 9М723, але не крилатих 9М728 чи 9М729.

6. Перевірка згадки: три питання

Перед тим як робити висновок із повідомлення, ми перевіряємо три речі: хто назвав засіб, чи вказаний індекс 9М723 і чи відділена балістична ракета від крилатої гілки. Якщо відповідей немає, коректно передати формулювання джерела, а не додавати до нього відсутні дані.

Практичне правило: назва «Іскандер-М» позначає балістичний варіант 9М723, але не є доказом місця пуску, конкретної партії чи маркування уламків. Для таких висновків потрібне окреме підтвердження.