Михайло Порошенко і активи родини в чотирьох областях

Михайло Олексійович Порошенко народився 28 серпня 1957 року в Ізмаїлі на Одещині й, за офіційною версією, загинув 25 серпня 1997-го в автокатастрофі, за три дні до сорокаріччя. Саме з Ізмаїла й сусіднього Болграда починається родинна біографія, яку пізніше часто змішують із портами Одеси й Миколаєва та з обленерго Херсонщини й Запоріжжя.

Типова помилка виглядає так. Ви бачите прізвище на кондитерській коробці чи в новинах про агрохолдинг і вирішуєте, що та сама група тримає зерновий термінал у Миколаєві чи мережі в Одесі. Далі — розмова з сусідом про «їхні» причали й «їхнє» світло. Документи цього не підтверджують.

Нижче ми розкладаємо, що саме заклав Михайло Порошенко на початку 1990-х, що згодом виросло вже без нього, і як це (або як це не) відобразилося на Одещині, Миколаївщині, Херсонщині й Запорізькій області. Окремо відрізняємо його від молодшого Михайла Петровича, сина 2001 року народження, який до управління цими активами не має публічного стосунку.

Хто такий Михайло Порошенко і чому він важливий для півдня?

Старший син Олексія та Євгенії Порошенків виріс у сім’ї, прив’язаній до Одещини: Ізмаїл — місце народження, Болград — місце народження молодшого брата. На початку 1990-х батько повернувся з Молдови, і разом із Михайлом вони зареєстрували концерн «Укрпромінвест» — каркас майбутніх цукрових, кондитерських і логістичних активів.

Роль Михайла Порошенка була практичною, не публічною: закриті угоди, сировина, перші фабрики. Після 1997 року концерн розбудовували вже інші члени родини. Групу формально ліквідували в квітні 2012-го; підприємства розійшлися по окремих юридичних особах. Для читача з Ізмаїла чи Болграда це важливо з іншої причини: прізвище в регіоні «своє», а виробнича база групи сиділа переважно не в портових громадах Одещини й не на Херсонщині.

Коротко. Михайло Порошенко — співзасновник «Укрпромінвесту» 1992–1993 років, уродженець Ізмаїла. Його власний слід обривається 1997-го. Усе, що далі говорять про порти й енергетику чотирьох областей, треба перевіряти вже по конкретній компанії, а не по прізвищу.

Які інфраструктурні проекти пов’язані з його ім’ям у портах?

Прямих інвестицій Михайла Порошенка в причали Одеси, Чорноморська чи Миколаєва у відкритих реєстрах немає. Морський слід групи з’явився пізніше й в інших точках. «Кузня на Рибальському» в Києві входила до орбіти «Укрпромінвесту» й будувала річкові та малі морські судна; у 2018 році пакет продали. Севастопольський морський завод, яким через фонд володіла вже наступна генерація родини, 28 лютого 2015 року націоналізувала окупаційна адміністрація міста.

Вантажообіг портів Одещини й Миколаївщини в 2010–2021 роках справді зріс — але за рахунок інших операторів і державних днопоглиблень. За даними портової статистики, у 2019 році морські порти України перевалили рекордні 160 млн т. У 2021-му Миколаївський порт обробив близько 29,8–29,9 млн т, порт Чорноморськ — 25,6 млн т, Одеський — 22,6 млн т. Зерно в Миколаєві 2019 року сягало 15,6 млн т. Це робота стивідорів на кшталт приватних терміналів у Миколаєві та Великій Одесі, а не верфі чи концерну 1990-х.

До рішення вкласти гроші в чужий «родинний» термінал і після нього картина для агровиробника з Миколаївщини не змінюється одним прізвищем. Змінюється договором зі стивідором, чергою на залізниці й тим, чи відкритий фарватер. Саме це, а не біографія 1957 року, визначає ціну тонни на виході з порту.

Що змінилось в енергосекторі й генерації у причорноморських областях?

Група, що виросла з «Укрпромінвесту», не стала оператором розподілу чи великої генерації в чотирьох областях. Біоенергетичний проєкт, який публічно пов’язують із «Укрпромінвест-Агро», планували на Вінниччині, не на Одещині й не в Запорізькі. Хто тримає мережі у вашій області — інше питання, і відповідь різна.

На Одещині розподіл тримає АТ «ДТЕК Одеські електромережі»: близько 72% — у структури ДТЕК, близько 25% — у державного АТ «Українські розподільні мережі». На Миколаївщині контрольний пакет «Миколаївобленерго» (близько 70%) держава зібрала в ту саму державну компанію в ході консолідації 2023–2025 років. У Запорізькій області державний пакет «Запоріжжяобленерго» (близько 60%) також зайшов до «Українських розподільних мереж». На Херсонщині «Херсонобленерго» пов’язане з групою, яку в реєстрах представляють інші приватні бенефіціари, не родина Порошенків.

Джерела: дані НКРЕКП та корпоративні повідомлення АТ «Українські розподільні мережі» про консолідацію держпакетів у 2023–2025 роках; структура акцій ДТЕК Одеські електромережі — з відкритого реєстру.

Важливо. Прізвище в новинах про бізнес не дорівнює рахунку за світло. На Одещині мережі — у ДТЕК і держави, на Миколаївщині й у Запорізькій області контрольні пакети зібрані державою, на Херсонщині — в іншій приватній групі.

Як його компанії впливали на аграрний сектор й експорт з регіону?

Агроножка групи — «Укрпромінвест-Агро». Це цукор, зерно, борошно й тваринництво з земельним банком близько 120 тис. га в шести областях центру й півночі, з елеваторами й заводами на Вінниччині (Гайсин, Крижопіль, Городківка). 31 жовтня 2019 року, за даними Єдиного держреєстру, які тоді описала Економічна правда, кінцевим бенефіціаром холдингу став Олексій Порошенко. Публічного великого земельного банку цієї групи саме на Одещині, Миколаївщині, Херсонщині чи в Запорізькій області джерела не фіксують.

Чому тоді вивіз зерна з портів Одещини й Миколаївщини в 2010–2020 роках зростав? Бо приватні оператори ставили силоси біля причалу, держава поглиблювала акваторії, а врожаї йшли на експорт переважно морем. Частка зерна в загальнопортовому вантажообігу трималася біля 30–34% у 2017–2021 роках. Виробник із Берислава чи Вознесенська продавав урожай трейдеру, трейдер — на термінал. Ланцюг працював без активів «Укрпромінвест-Агро» у цих портах.

Для порівняння «до і після» правильного рішення про збут: якщо господарство з Миколаївщини везло зерно «на око» на перевантажений елеватор без договору на перевалку, воно стояло в черзі й втрачало на базисі. Після фіксованого слота в конкретного стивідора в Миколаєві чи Чорноморську партія йшла в графік судна. Зміна — у договорі й логістиці, не в родинній історії 1993 року.

Що сталося з його активами в регіоні під час окупацій?

Окремого заводу чи терміналу Михайла Порошенка в окупованій частині Запорізької області чи на Миколаївщині відкриті джерела не називають. Найближчий великий морський актив групи — Севастопольський морський завод — випав ще 2014–2015 року, до повномасштабного вторгнення. «Кузню» продали 2018-го. Агроактиви після 2019-го юридично зайшли до старшого сина Олексія й лишилися прив’язаними до Вінниччини та сусідніх областей центру.

На Миколаївщині з 2022 року стояло питання не «чиї елеватори Порошенка», а чи працює порт і як вивезти врожай в обхід закритої акваторії. На Херсонщині та в окупованій частині Запорізької області облік приватних виробництв взагалі уривчастий: публічно перевірити можна лише те, що компанія сама показує в українському реєстрі. Запорізька АЕС і велика генерація області до групи не належали ні до 2022-го, ні після.

Хто контролює «колишні» активи зараз — залежить від конкретного підприємства, а не від імені 1957 року. «Укрпромінвест-Агро» в реєстрі після жовтня 2019-го веде Олексій Порошенко. Севастопольський завод лишається під контролем окупаційної влади. Києвську верф продано третім особам. Розподіл електроенергії в чотирьох областях — у ДТЕК, держави або іншої приватної групи. Якщо ви шукаєте власника конкретного елеватора в Одеській чи Запорізькій області, єдиний робочий шлях — код ЄДРПОУ в реєстрі, а не прізвище в заголовку.

Приклад. Запит «чиї мережі в моєму районі Одещини» закривається назвою оператора в квитанції НКРЕКП. Запит «чиї причали в Миколаєві» — переліком стивідорів порту. Жоден із цих списків не відкривається біографією Михайла Порошенка.

Що робити далі

Якщо вам треба зрозуміти, хто стоїть за конкретним елеватором, терміналом чи обленерго у вашій громаді, відкрийте картку юридичної особи за кодом ЄДРПОУ й перевірте кінцевого бенефіціара. На це йде один робочий день, без нотаріуса.

Якщо ви з Одещини чи Миколаївщини везете зерно на експорт, дивіться договір зі стивідором і графік залізниці, а не новини про родину 1990-х. Слот і тариф на перевалку змінюють ціну тонни швидше, ніж будь-яка біографія.

Якщо рахунок за світло на Одещині виписаний «ДТЕК Одеські електромережі», на Миколаївщині — «Миколаївобленерго», на Херсонщині — «Херсонобленерго», у Запорізькій області — «Запоріжжяобленерго», претензія йде оператору з квитанції. Строк розгляду звернення в НКРЕКП — до 30 днів за типовою скаргою на якість розподілу.

Якщо плутаєте двох Михайлів Порошенків: Олексійович, 1957–1997, Ізмаїл, співзасновник концерну; Петрович, 2001 року народження, син, без публічної ролі в портах і мережах чотирьох областей. Для перевірки активів після 2019 року дивіться Олексія Порошенка та реєстр, не заголовок у стрічці.