Що таке ФАБ 3000 і як вона б’є по містах

У липні 2026 року начальник Оріхівської міської військової адміністрації Микола Винниченко підтвердив Суспільному Запоріжжя удар тритонною авіабомбою ФАБ 3000 по житловій забудові прифронтового Оріхова. Це не «ще одна бомба з новин»: заряд у корпусі важить близько 1 400 кілограмів вибухівки — майже вдвічі більше, ніж у ФАБ-1500, і вшестеро–всемеро більше, ніж у поширенішій ФАБ-500.

Для читача з Одещини, Миколаївщини, Херсонщини чи Запорізької області різниця відчутна не в каталозі озброєння, а в радіусі, на якому хвиля вибиває вікна, зриває дахи й ламає несучі стіни. Нижче ми розбираємо, що це за боєприпас фізично, як працює вибух у міській і сільській забудові, де саме в чотирьох областях його вже фіксували і що робити, коли лунає повітряна тривога.

Фугасна авіабомба — це важкий снаряд, який літак скидає з повітря. Цифра в назві означає калібр у кілограмах: три тонни загальної маси. Без крил вона падала б майже прямо вниз. З модулем планування літак може відпустити її за десятки кілометрів від цілі.

Що таке ФАБ 3000 і звідки вона взялася

ФАБ 3000 — радянська фугасна авіабомба кінця 1940-х. Її зробили для великих бомбардувальників, щоб пробивати бетон, греблі й промислові корпуси. За відкритими даними, повна маса без підривників — близько 3 067 кілограмів, з них приблизно 1 387–1 400 кілограмів припадає на заряд, решта — на товстий литий корпус.

Саме корпус робить цю річ небезпечною для цивільної інфраструктури. Важкий метал пробиває перекриття або ґрунт і лише потім підриває заряд усередині будівлі чи біля фундаменту. Для багатоповерхівки в Запоріжжі чи цегляного двору в Херсоні це означає не «дірку в даху», а обвал кількох поверхів і вибиті вікна на сусідніх вулицях.

До 2024 року таку бомбу застосовували рідко: літак мав заходити майже над ціллю. Після того як до старих корпусів почали кріпити крила й блок корекції курсу, важкий заряд знову з’явився над лінією фронту. Відкриті оцінки дальності планування для цього калібру — орієнтовно 50–60 кілометрів залежно від висоти й швидкості скидання. Для Оріхова Запорізької області й правобережної Херсонщини цього достатньо, щоб літак залишався далі від частини засобів протиповітряної оборони.

Як російська авіабомба працює — фізика руйнування

Вибух діє не одним «вогненним кільцем», а кількома шарами. У колі 35–46 метрів ударна хвиля вважається летальною на відкритій місцевості: тиск газу ламає стіни й органи. Далі, приблизно до 150–158 метрів, люди отримують важкі контузії, кровотечі з вух і носа, травми внутрішніх органів навіть без прямого уламка. Осколки товстого корпусу розлітаються орієнтовно до 260 метрів.

Число 35–46 метрів варто розкласти. Воно не «магія калібру», а наслідок маси заряду й того, де саме рветься бомба. Якщо детонатор спрацьовує миттєво на поверхні, енергія йде в повітряну хвилю й осколки: більше вибитих вікон і дахів, менша яма. Якщо бомба встигає заглибитися в ґрунт чи в підвал, хвиля йде в землю: більша вирва, сильніше трясе фундаменти сусідніх будинків. На звичайному ґрунті описують вирву діаметром близько 30 метрів і глибиною до 15 метрів — це орієнтир, а не гарантія для кожного двору Оріхова чи Антонівки.

У прифронтовому Оріхові Запорізької області після удару в липні 2026 року місцева влада говорила саме про житлову забудову, а не про «абстрактний військовий об’єкт за містом». У такій щільній малоповерховій і середньоповерховій забудові хвиля не гаситься полем: вона б’є в фасади, зриває шифер і вибиває скло в будинках, які формально «не в епіцентрі».

Наслідки для людини залежать від укриття. Підвал із бетонним перекриттям і двома капітальними стінами знижує ризик осколка й частково гасить хвилю. Відкритий рів, балкон і кімната з вікнами на вулицю — майже не захищають від контузії на відстані 100–150 метрів.

Де в чотирьох областях уже фіксували цю зброю

Підтверджений публічний випадок саме цього калібру в Запорізькій області — Оріхів, 12–13 липня 2026 року. Удар припав на житлові квартали; деталі щодо кількості зруйнованих будинків і постраждалих на момент перших заяв влади ще уточнювали. До того Оріхів роками жив під меншими керованими бомбами й FPV-дронами: школи й комунальні мережі були пошкоджені ще до тритонного заряду, а діти з міста вивезені примусовою евакуацією.

У Херсонській області важкі авіабомби цілили в міську інфраструктуру. 2 серпня 2025 року начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін підтвердив удар по автомобільному мосту на мікрорайон Корабел: пошкоджено сам міст, три приватні будинки й багатоповерхівку. Українська влада говорила про дві авіабомби; російські ресурси назвали один із боєприпасів ФАБ 3000. Для жителів Острова це означало розірваний зв’язок із рештою міста й вибиті вікна в дворах біля мосту — не «точкове військове влучання», а удар по дорозі, якою їздять цивільні.

По Херсонщині в 2025–2026 роках російські джерела також заявляли про тритонні бомби по промислових майданчиках і заявлених «пунктах управління». Самостійно перевірити кожен такий ролик з українського боку часто неможливо. Натомість щоденна практика міста інша: Херсон б’ють і меншими бомбами, і дронами по вулицях, зупинках і машинах.

Окремих підтверджених публічних ударів саме ФАБ 3000 по Одесі чи Миколаєву в відкритих українських зведеннях ми не знайшли. На Одещині частіше фіксують ракети, ударні дрони й пошкодження портової та енергетичної інфраструктури. На Миколаївщині сапери знешкоджували й менші авіабомби — зокрема ФАБ-500 поблизу Первомайської громади Миколаївського району в січні 2025 року. Це не привід вважати тритонний калібр «чужим» цим областям: дальність планування дозволяє бити з повітря далеко від лінії фронту, якщо зміниться напрямок ударів.

Важливо. Повітряна тривога не підписує калібр бомби. Для вас у Херсоні, Оріхові, Миколаєві чи Одесі алгоритм той самий: укриття до офіційного відбою. Різниця калібру виявляється вже після вибуху — у радіусі вибитих вікон і в тому, чи витримає перекриття будинку.

Яка різниця між ФАБ 3000 та іншими російськими бомбами

ФАБ-500 несе орієнтовно 200 кілограмів вибухівки, летальне коло ударної хвилі — близько 15–20 метрів. ФАБ-1500 — близько 675 кілограмів заряду й летальне коло орієнтовно 25–30 метрів. ФАБ 3000 тримає майже 1 400 кілограмів і летальне коло 35–46 метрів. Це не «утричі страшніше за ФАБ-500» у прямому сенсі: енергія вибуху росте швидше за просте множення маси, а хвиля в місті відбивається від стін.

Крилаті ракети б’ють інакше. Вони летять довше, їх частіше намагається збити протиповітряна оборона, заряд зазвичай менший за тритонну бомбу. Плануюча ФАБ дешевша в серії, її скидають пачками. За даними українського моніторингу, у серпні 2026 року російська авіація застосувала тисячі бомб із модулями планування — переважно менших калібрів. Тритонна залишається рідшою, але кожен випадок дає більшу пляму руйнувань.

Що робить саме цей снаряд небезпечним для цивільної інфраструктури — поєднання маси заряду, товстого корпусу й розміру цілі. Ракета може влучити в конкретний цех. Тритонна бомба з похибкою в десятки метрів усе одно накриває школу, котельню чи під’їзд поруч. У малоповерховому Оріхові Запорізької області й у щільній забудові Херсона біля мостів це різниця між «пошкодженим дахом» і кварталом без скла.

Поширена помилка — вважати, що «якщо це не ракета, ППО завжди зіб’є». Плануючу бомбу з крилами радіолокація бачить гірше за крилату ракету, а дешевизна дозволяє запускати їх частіше. Інша помилка — міряти небезпеку лише епіцентром. Для панельної п’ятиповерхівки в Запоріжжі чи цегляної «хрущовки» в Херсоні зона важких контузій 150 метрів — це вже сусідні двори.

Як захиститися від удару — практичні кроки

Сигнал тривоги в Одесі, Миколаєві, Херсоні чи Запоріжжі не повідомляє, ФАБ-500 це чи ФАБ 3000. ДСНС радить один порядок дій. Від нього залежить, чи опинитеся ви за двома капітальними стінами в момент, коли хвиля дійде до вашого будинку.

• На вулиці — найкоротшим шляхом до укриття, без ліфта; стратегічні об’єкти й відкриті площі обходити.
• В авто — зупинитися так, щоб не перекрити проїзд, і йти пішки в укриття або в капітальну будівлю.
• Вдома — вимкнути газ і електроприлади, взяти документи, ліки й тривожну валізу, спуститися в підвал або внутрішню кімнату за правилом двох стін.
• Немає підвалу — коридор чи ванна між несучими стінами, подалі від вікон і балкона; не стояти під вітражем під’їзду.
• Виходити лише після офіційного відбою, не за «тишею за вікном»: уламки й повторний захід літака приходять пізніше першого вибуху.

Правило двох стін означає просту річ: між вами і вулицею мають бути щонайменше дві капітальні опори. Балкон у багатоповерхівці Запоріжжя чи веранда приватного будинку на Миколаївщині цього не дають. Підземний перехід і паркінг під будинком — краще, ніж двір.

Евакуація з прифронтових громад Запорізької області й правобережної Херсонщини — окреме рішення, не «коли вже свистить». В Оріхові дітей вивезли примусово раніше; лишилися переважно літні люди, які ночують у підвалах. Якщо ви ще в такій громаді й маєте куди їхати — збір документів, ліків на місяць і місця в родичів у Миколаєві чи Одесі варто зробити до наступного залпу, а не після вирви під вікнами.

До правильного рішення й після нього картина різна. У Херсоні в серпні 2025 року сім’я, яка після сирени лишилася на кухні з вікнами на двір біля мосту на Корабел, отримала вибите скло й ризик осколка. Сусіди, які за хвилину спустилися в підвал із бетонним перекриттям, пережили той самий удар уже як гул і пил. Змінило результат не «везіння калібру», а дві стіни й хвилина руху.

Практичний розрахунок для типового двору. Якщо вибух стався за 80 метрів від вашої п’ятиповерхівки в Запоріжжі, ви поза летальним колом 35–46 метрів, але всередині зони важких контузій. Скло й легкі перегородки, швидше за все, не витримають; людина біля вікна ризикує різаними ранами й баротравмою вуха. Людина в підвалі за двома стінами має шанс відбутися пилом і струсом. Тому ми радимо не з’ясовувати калібр бомби в стрічці новин під час сирени, а вже знати, де у вашому будинку в Одесі, Миколаєві, Херсоні чи Запоріжжі ці дві стіни.