Скільки країн в Євросоюзі у 2026 році

Станом на вересень 2026 року в Євросоюзі рівно 27 держав-членів. Це число не змінювалося з 31 січня 2020 року, коли Велика Британія завершила вихід. На 1 січня 2026-го в цих країнах жили 452,0 млн осіб — цифра Eurostat, яку можна звірити в офіційній демографічній статистиці блоку.

Для читача з Одещини, Миколаївщини, Херсонщини чи Запорізької області це не абстрактна карта. Від складу ЄС залежить, скільки митних режимів ви фактично проходите, коли зерно з порту Одеси чи Миколаєва йде на спільний ринок, які правила ПДВ і техстандартів діють для підрядника на відбудові в Херсоні, і з якою кількістю столиць узгоджують рішення про кандидатський статус України.

Нижче — перевірений склад союзу, як він ріс від шести засновників, чим країни відрізняються за населенням і економікою, хто стоїть у черзі й що саме дає членство на відміну від угоди про асоціацію. Дати вступу України ми не прогнозуємо: у тексті лише зафіксований статус і етап переговорів.

Тренд членства від шести до двадцяти семи

Ключове число статті — 27 — складається так. Шість держав підписали Римські договори 25 березня 1957 року; вони набули чинності 1 січня 1958-го: Бельгія, Франція, Італія, Люксембург, Нідерланди і тодішня Федеративна Республіка Німеччина. Далі сім хвиль розширення і один вихід.

Порахувати самому можна просто: 6 + 3 (1973) + 1 (1981) + 2 (1986) + 3 (1995) + 10 (2004) + 2 (2007) + 1 (2013) − 1 (2020) = 27. Що змінює цю суму — лише договір про вступ, ратифікований усіма чинними членами і самою країною-кандидатом, або процедура виходу за статтею 50 Договору про ЄС. Проміжні статуси — кандидат, переговори, асоціація — до цієї арифметики не входять.

На піку, у 2013–2020 роках, у блоці було 28 країн. Після Brexit союз повернувся до 27 і досі тримає цю позначку. Населення при цьому не «завмерло»: на 1 січня 2026-го Eurostat оцінює його в 452,0 млн, тоді як у публікації «Key figures on Europe» за 2025 рік фігурувало 450,6 млн на початок того року.

Склад двадцяти семи країн ЄС

Усі 27 держав-членів мають однаковий юридичний статус учасника договорів. Це не означає однакових правил у кожній політиці. 21 країна станом на 2026 рік входить до єврозони — Болгарія приєдналася 1 січня 2026-го і стала 21-м учасником. Поза євро залишаються Данія (договірний opt-out), Чехія, Угорщина, Польща, Румунія і Швеція. Ірландія і Кіпр не входять до Шенгену так, як більшість партнерів; Румунія приєдналася до Шенгену 2024 року.

Повний перелік держав-членів і рік набуття членства:

• 1958: Бельгія, Франція, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина
• 1973: Данія, Ірландія
• 1981: Греція
• 1986: Іспанія, Португалія
• 1995: Австрія, Фінляндія, Швеція
• 2004: Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія
• 2007: Болгарія, Румунія
• 2013: Хорватія

Велика Британія входила з 1973-го до 31 січня 2020-го і в цьому списку відсутня. Для експортера з Одещини чи перевізника з Миколаєва практичний сенс такий: товар, що перетнув зовнішній кордон ЄС, далі рухається внутрішнім ринком 27 країн, але валюта розрахунку, візовий режим на в’їзді людини і банківські правила всередині блоку можуть відрізнятися залежно від країни призначення.

Найбільші та найменші члени

За населенням на 1 січня 2026 року лідирують Німеччина (83,5 млн), Франція (69,1 млн) та Італія (58,9 млн). Найменші — Мальта (0,6 млн), Люксембург (0,7 млн) і Кіпр (1,0 млн). Три найбільші країни разом дають понад 210 млн осіб — це майже половина союзу.

За економікою контраст ще різкіший. ВВП усього ЄС у 2025 році Eurostat оцінив у 18,8 трлн євро. На Німеччину припало 4,5 трлн євро, або 23,8% суми блоку, на Францію — 15,8%, на Мальту — 0,1%. Чотири найбільші економіки в паритеті купівельної спроможності тримають близько 59% ВВП союзу. ВВП на особу в Люксембурзі у 2025-му був 130 300 євро, в Ірландії — 110 150, тоді як у Болгарії — 18 060, у Румунії — 19 960 євро.

За площею суші (дані Destatis на базі Eurostat, 2026) ЄС займає 4 101 431 км². Франція з урахуванням заморських територій, що входять до союзу, має 633 886 км², Іспанія — 502 654, Швеція — 407 300. Мальта — 313 км², Люксембург — 2586 км². Мальта менша за багато громад Запорізької області, але в Раді ЄС і в Європарламенті вона — повноправний член з правом вето там, де договори вимагають одностайності.

Джерела: Eurostat (населення на 1 січня 2026, ВВП ЄС за 2025), Destatis на базі Eurostat (площа і ВВП на особу, зріз на вересень 2026).

Для громади в Херсонській області, яка закладає в кошторис відбудови європейські норми будівництва, або для підприємства в Запорізькій області, яке дивиться на ринок збуту, різниця між Німеччиною і Мальтою — це різниця платоспроможного попиту, а не різниця в праві ставити техбар’єри всередині ринку. Правове поле одне; гаманці — різні.

Кандидати на порозі союзу

Офіційних кандидатів дев’ять: Албанія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Туреччина і Україна. Косово має статус потенційного кандидата. Це не «майже члени»: кандидат не голосує в Раді ЄС і не є частиною митного союзу на правах держави-члена.

Україна подала заявку 28 лютого 2022 року, отримала статус кандидата в червні 2022-го. Переговори формально відкрили 2024-го. 15 червня 2026 року всі 27 членів одностайно відкрили перший кластер — «Основи» (верховенство права, інституції, фундаментальні права) — одночасно для України і Молдови. Інші п’ять кластерів на момент підготовки цього тексту ще не відкриті; Київ публічно ставив за мету зрушити їх до кінця 2026 року. Дати вступу з цього не випливає.

Туреччина має статус кандидата з 1999-го, переговори з 2005-го фактично заморожені. Чорногорію часто називають найбільш просунутим балканським кандидатом. Боснія і Грузія статус мають, повноцінних переговорів — ні. Кожен наступний крок вимагає одностайності 27 столиць: один національний парламент може зупинити розділ.

Механізм переговорів схожий на здачу багатоквартирного будинку в експлуатацію: спочатку перевіряють фундамент і комунікації (кластер «Основи»), потім решту поверхів, і лише після підписів усіх співвласників будинок вважається зданим. Аналогія ламається там, де в будинку з’являється війна, окупована територія чи вето однієї держави: будівельні норми не передбачають, що сусід може роками не підписувати акт прийому з політичних причин, а договори ЄС це допускають.

Хронологія розширення Євросоюзу

1957–1958 — шість засновників запускають Європейську економічну спільноту. 1973 — перше розширення на північ: Данія, Ірландія, Велика Британія (Норвегія відмовилася на референдумі). 1981 — Греція. 1986 — Іспанія і Португалія після падіння диктатур. 1995 — Австрія, Фінляндія, Швеція вже після Маастрихтського договору 1993 року, коли спільнота стала Європейським Союзом.

1 травня 2004-го увійшли одразу десять держав — найбільша хвиля. 1 січня 2007-го — Болгарія і Румунія, які не встигли 2004-го. 1 липня 2013-го — Хорватія, досі останній новий член. 31 січня 2020-го — єдиний вихід. Для України ця лінія важлива як прецедент темпу, а не як календар: від заявки Хорватії до вступу минуло роки перевірок acquis; від кандидатства країн 2004 року — теж роки, навіть без повномасштабної війни.

Угода про асоціацію, яку Україна має з 2014 року (повне застосування торгової частини — пізніше), і членство — різні режими. Асоціація зближує правила і відкриває ринок частково. Членство додає голос у Раді, внесок і доступ до бюджету як учасника, вільний рух осіб на правах громадянина ЄС і обов’язок узяти весь масив права союзу. Плутати ці два статуси в розмові про «вже майже в ЄС» означає помилятися в правах, які ви маєте сьогодні на кордоні чи в банку.

Часті запитання про членство

Скільки країн у ЄС прямо зараз

Двадцять сім. Список стабільний з 31 січня 2020 року. Кандидати, країни ЄЕЗ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія) і Швейцарія до цієї цифри не входять.

Чи всі члени мають однакові права

Як держави-члени — так: усі підписують ті самі договори. Як учасники окремих політик — ні. Євро запровадили 21 країна з 27. Частина держав поза Шенгеном. У Раді при кваліфікованій більшості голос зважується за населенням, тож Німеччина важить більше за Мальту; там, де потрібна одностайність, голос Мальти зупиняє рішення так само, як голос Франції.

Як країна стає членом

Європейська держава подає заявку за статтею 49 Договору про ЄС, отримує статус кандидата, проходить скринінг права союзу і переговори за розділами (зараз їх групують у шість кластерів). Умови відомі як копенгагенські критерії 1993 року: демократія і верховенство права, ринкова економіка, здатність виконати acquis. Далі — договір про вступ і ратифікація всіма членами та кандидатом. Союз сам вирішує, коли готовий прийняти новачка.

Чи можна вийти і що було з Британією

Так. Стаття 50 дозволяє державі повідомити Європейську раду про намір вийти. Договори припиняють дію з дати угоди про вихід або, якщо угоди немає, за два роки після нотифікації, якщо строк не продовжать одностайно. Британія нотифікувала 2017-го і вийшла 31 січня 2020-го. Повторний вступ можливий лише через звичайну процедуру статті 49, «з нуля».

Коли вступить Україна і чим асоціація не є членством

Дати вступу немає. Є статус кандидата з 2022 року, відкриті переговори і відкритий у червні 2026-го перший кластер. Угода про асоціацію вже діє і регулює торгівлю та зближення правил, але не дає громадянства ЄС, голосу в інституціях і повного бюджетного членства. Будь-яка обіцянка року вступу без ратифікованого договору — це політична ціль, не юридичний факт.

Практичне правило для тих, хто рахує ринки з Одеси, логістику з Миколаєва, кошториси відбудови в Херсоні чи збут із Запорізької області, одне: орієнтуйте контракти на 27 чинних членів і на їхні внутрішні відмінності (євро чи національна валюта, Шенген чи ні). Кандидатський трек України змінює політичний горизонт, але не підміняє митний і правовий режим, який діє сьогодні.

Застереження щодо даних. Склад із 27 країн і дати хвиль — консенсус офіційних сторінок ЄС і Ради. Населення 452,0 млн і ВВП 18,8 трлн євро прив’язані до конкретних зрізів Eurostat (1 січня 2026 і календарний 2025) і при наступному релізі будуть оновлені. Оцінки населення окремих країн у сторонніх лічильниках розходяться з офіційним зрізом на десяті частки мільйона — у таблиці взято цифри статистичного офісу ЄС. Темп відкриття наступних кластерів для України залежить від одностайності 27 столиць; цього тексту цього кроку він не передбачає.