Коротко

• Базовий штраф за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника — 510 грн (ч. 2 ст. 122 КУпАП).
• Якщо через маневр інші змушені були різко гальмувати чи змінювати траєкторію, санкція вже 1445 грн або позбавлення права керування на 6–12 місяців (ч. 5 ст. 122 КУпАП).
• Жовтий сигнал теж заборонний. Виняток один: якщо зупинитися без екстреного гальмування вже неможливо.
• На залізничному переїзді окрема норма: в’їзд, коли рух заборонений, — 850 грн і можливе позбавлення прав, арешт або оплатне вилучення авто.
• Знижка 50% працює лише для штрафів з автоматичної фіксації і лише в обмежений строк. Постанову патрульного «на місці» так не «розрізати навпіл».
• Оскаржити можна протягом 10 днів. Матеріал не замінює консультацію юриста в конкретній справі.

Проїзд на червоне — не «дрібниця, як паркування під знаком». Це одне з тих порушень, після якого перехрестя за секунду перетворюється на лотерею: хто встиг, хто не встиг загальмувати, хто вискочив з пішохідного. Закон це бачить так само жорстко. Відповідальність прописана в статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а самі сигнали світлофора розшифровані в розділі 8 Правил дорожнього руху.

Більшість ситуацій закінчується штрафом 510 гривень. Але «більшість» — не всі. Якщо патрульний або суд визнає, що ви створили аварійну обстановку, сума стрибає майже втричі, і тут уже можна залишитися без прав. Нижче — як це працює на практиці, де люди найчастіше помиляються з жовтим і додатковою секцією, і що робити, якщо постанова вже прийшла.

Який штраф зараз передбачено законом

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян для адміністративних штрафів становить 17 гривень. Від нього й рахують усі суми в КУпАП. Формулювання «проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника» стоїть у частині 2 статті 122. Санкція — 30 неоподатковуваних мінімумів, тобто 510 грн.

Це одна стаття на кілька різних порушень: і червоне, і жовте (як заборонне), і вимкнена стрілка додаткової секції, і жест регулювальника. Патрульний не вигадує окрему «статтю за жовтий». Кваліфікація та сама.

Цифри беруться з тексту Кодексу, а не з «таблиць у соцмережах». Текст статті 122 і сусідньої 123 зручно звіряти на порталі законодавства zakon.rada.gov.ua — саме там офіційна редакція.

Коли 510 грн перетворюються на 1445 грн або на «без прав»

Частина 5 статті 122 спрацьовує, якщо порушення з частин 1–4 спричинило створення аварійної обстановки. Закон дає конкретне визначення: інші учасники руху були змушені різко змінити швидкість, напрямок або вжити інших заходів, щоб уберегти себе чи інших.

На дорозі це виглядає просто. Ви виїхали на червоне, зустрічний чи той, хто мав зелене, вдарив по гальмах так, що шини пищать. Або пішохід відскочив назад на тротуар. Патрульний фіксує це відеореєстратором, свідками, слідами гальмування. Далі вже не «дрібне» 510, а вибір суду: штраф 1445 грн або позбавлення права керування на 6–12 місяців.

У практиці бачив, як водії щиро дивуються: «Та ніхто ж не врізався». ДТП для цієї частини не обов’язкове. Достатньо, що когось змусили рятуватися. Саме цей момент багато хто недооцінює, поки не читає постанову вже після підпису.

Окремо: залізничний переїзд

Світлофор на переїзді — не той самий міський трисекційний. Якщо в’їхали, коли рух через переїзд заборонений (миготливі червоні, закритий шлагбаум, черговий подає заборонний сигнал), працює частина 2 статті 123 КУпАП. Штраф 50 неоподатковуваних мінімумів — 850 грн. І це ще «м’який» край норми: суд може додати позбавлення прав на 6–12 місяців, адміністративний арешт на 7–10 діб або оплатне вилучення авто.

Для пасажирських перевезень і небезпечних вантажів частина 3 тієї ж статті ще жорсткіша: прав можуть позбавити на 1–3 роки. Тут уже не про «трохи не встиг на жовтий». Переїзд не прощає поспіху.

Що саме закон вважає заборонним сигналом

Пункт 8.7.3 Правил дорожнього руху (постанова КМУ № 1306) розкладає кольори без поезії.

• Червоний, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих — рух заборонено.
• Жовтий — теж забороняє рух і попереджає про зміну сигналів.
• Поєднання червоного з жовтим — рух заборонено, далі буде зелений.
• Вимкнений сигнал додаткової секції — рух у напрямку стрілки заборонений.
• Жест регулювальника, що забороняє рух, прирівнюється до заборонного сигналу світлофора.

Зелений миготливий ще дозволяє їхати, але вже попереджує: через секунди буде заборона. Цифрове табло з секундами — зручна підказка, не «ліцензія на газ». Якщо табло показує 2–3 секунди, а ви за 40 метрів від стоп-лінії на мокрій дорозі, математика рідко на вашому боці.

Червоний сигнал на міському перехресті

Додаткова секція збиває з пантелику частіше за основне червоне. Стрілка горить — можна в напрямку стрілки, але якщо вона увімкнена разом із червоним або жовтим основної секції, ви зобов’язані пропустити тих, хто їде з інших напрямків на дозвільний сигнал. Стрілка згасла — у цей бік їхати не можна, навіть якщо «ну майже вже в’їхав». Суди це підтверджують регулярно: вимкнена секція = заборонний сигнал у цьому напрямку.

Жовтий сигнал: де закінчується дозвіл і починається штраф

Найпопулярніший самообман за кермом звучить так: «жовтий же попереджувальний, ще можна». У ПДР жовтий прямо названий заборонним. Попереджує — так. Дозволяє — ні.

Є єдиний легальний люфт. Пункт 8.11 ПДР: якщо жовтий увімкнувся (або регулювальник підняв руку вгору), а зупинитися в місці, яке вимагає пункт 8.10, уже неможливо без екстреного гальмування, дозволено рухатися далі. Умова жорстка — безпека інших учасників. Це не картка «я завжди проскакую на жовтий, бо мені так зручніше».

Пункт 8.10 каже, де саме треба стати, коли сигнал уже заборонний:

1. перед розміткою 1.12 (стоп-лінія);
2. якщо лінії немає — перед знаком «Місце зупинки»;
3. якщо немає і його — перед світлофором, пішохідним переходом;
4. на переїзді — не ближче 10 м до найближчої рейки;
5. в інших випадках — перед перехрещуваною проїзною частиною, не заважаючи пішоходам.

За спостереженнями, половина суперечок із патрульними саме тут. Водій каже: «я вже був на лінії, гальмувати було небезпечно». Інспектор каже: «ви ще метрів з п’ятнадцять мали». Без реєстратора ця розмова майже завжди програшна для того, хто за кермом. Реєстратор з фіксацією часу і стоп-лінії в кадрі — не панацея, але хоч якийсь аргумент, якщо дійсно спрацював 8.11, а не лінь гальмувати.

Ще один робочий пункт — 16.8 ПДР. Якщо ви вже виїхали на перехрещення проїзних частин на зелений, треба завершити маневр, навіть якщо на виїзді вже червоне. Але якщо перед наступним світлофором є стоп-лінія або знак місця зупинки, керуєтеся вже ним. Класика великих перехресть із кількома світлофорами підряд: «я ж почав на зелений» не завжди рятує.

Камери, «листи щастя» і хто платить

Автоматична фіксація в Україні давно стоїть на швидкості. Функцію розпізнавання проїзду на заборонний сигнал тестували й розширювали окремими комплексами. Якщо постанова винесена саме в автоматичному режимі, суб’єкт відповідальності — не обов’язково той, хто сидів за кермом. За статтею 14-2 КУпАП платить відповідальна особа: власник, належний користувач, внесений у реєстр, або той, хто ввіз авто з іноземною реєстрацією.

Це дратує, але логіка системи така. Камера бачить номер, не обличчя. Далі власник може в установлені строки повідомити, хто насправді керував, і тоді постанову переписують. Якщо промовчати — платите ви, навіть якщо того дня машину взяв брат, колега чи орендар без оформлення належного користувача.

Знижка 50% за статтею 300-1 КУпАП стосується штрафів за порушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, і паркувальних фіксацій фото/відео. Для постанови, яку виписали патрульні після зупинки, цієї знижки немає. 510 так і залишаються 510. Це плутають постійно: людина бачить у «Дії» кнопку сплати, чекає «половину», а система бере повну суму, бо фіксація була «жива».

Перевіряти постанови зручно в застосунку «Дія» і на сервісах МВС. Дата вручення чи отримання поштового повідомлення критична: від неї танцюють і строк оскарження, і пільговий період сплати для автофіксації. Лист, який тиждень пролежав у скриньці в батьків, уже з’їдає ваш запас часу.

Як сплатити і що буде, якщо забити

Якщо постанову винесли патрульні на місці, звичайний шлях — сплатити повну суму у строк, який зазначено в документі, і зберегти квитанцію. Для автофіксації логіка інша: встигли в пільгове вікно — віддали половину, і справа закривається. Не встигли — повна сума. Прострочили ще й загальний строк виконання — постанова йде на примусове стягнення. Далі виконавчий збір, можливий арешт рахунків, заборона виїзду в окремих сценаріях боргу. Штраф 510 грн раптом обростає супутніми платежами, і вже не смішно.

Платити краще через офіційні канали: «Дія», кабінети банків із призначенням платежу за реквізитами постанови. «Перекинув знайомому на карту, хай він якось проведе» — так постанови не гасяться.

Як оскаржити постанову

Строк на оскарження — 10 днів. Його легко проспати, особливо якщо постанова прийшла поштою, а ви були у відрядженні. Пропуск можна просити поновити з поважної причини, але це вже окреме клопотання, не автоматична кнопка.

Скаргу подають або до органу, який виніс постанову, або до суду. Для автоматичної фіксації типові аргументи такі:

• на фото не читається номер, марка чи взагалі не ваше авто;
• за кермом була інша людина, і ви вчасно подали дані належного користувача;
• авто вже продане / викрадене на дату фіксації, є докази;
• у постанові немає обов’язкових реквізитів;
• для «живої» зупинки — немає доказу саме заборонного сигналу в момент перетину стоп-лінії, або спрацьовує пункт 8.11 ПДР.

Оскарження «бо мені здається, що жовтого ще не було» без відео майже ніколи не працює. Суд дивиться на матеріали: відео патрульного, камера перехрестя, ваш реєстратор. Якщо запису немає, слово інспектора в адмінсправі зазвичай важить більше, ніж ваша реконструкція події через місяць.

Окремо: цей текст пояснює загальні правила. Конкретну постанову варто показувати юристу, який працює з адмінсправами ПДР. Дві схожі історії в різних судах можуть закінчитися по-різному — через якість відео, формулювання протоколу, навіть через те, чи вказали в постанові правильний пункт ПДР.

Типові ситуації, у яких люди «горять»

Перша — «проскочити на жовтий», коли до стоп-лінії ще метрів двадцять і швидкість 60. Тут 8.11 не відкривається. Екстрене гальмування якраз було можливе. Просто не захотіли. У практиці саме такі ролики з реєстраторів найгірше виглядають у суді: видно і дистанцію, і те, що педаль гальма натиснули вже після лінії.

Друга — права смуга і погасла стрілка. Основне зелене для тих, хто прямо. Ви стоїте в смузі «прямо і праворуч», секція не горить, а ви все одно крутите кермо. Формально це проїзд на заборонний сигнал у цьому напрямку. Штраф той самий, 510.

Третя — регулювальник замість світлофора. Жест рукою перебиває світлофор. Зелене горить, але інспектор уже перекрив ваш напрямок. Їдете «по світлофору» — отримуєте ту саму частину 2 статті 122.

Четверта — виїзд на перехрестя на зелений і зупинка посеред нього в заторі. Це вже більше про пункт 16.4 ПДР (не виїжджати, якщо не проїдете), але якщо світлофор за спиною став червоним, а ви стоїте поперек пішохідного, розмова з поліцією швидко зміщується від «я ж в’їхав законно» до створення перешкоди. Іноді кваліфікація інша, іноді тягнуть і червоне. Краще просто не в’їжджати в забите перехрестя.

П’ята — позичили авто без оформлення належного користувача. Камера (якщо комплекс уже вміє це порушення) присилає лист власнику. Поки бігаєте між «я не їхав» і «а хто тоді їхав», згорає і знижка, і строк на переклад відповідальності.

За досвідом, найдорожче обходиться не сам штраф 510, а звичка. Людина раз проскочила — «ніхто не зупинив». Другий раз теж. На третій вже або камера, або патруль з реєстратором, або хтось різко гальмує. І тоді розмова вже не про каву на заправці, а про 1445 і права.

Що робити одразу після зупинки

• Спокійно попросіть назвати конкретну норму: пункт ПДР і частину статті КУпАП.
• Перевірте, чи в протоколі / постанові є місце, час, напрямок, який сигнал горіть.
• Якщо є реєстратор — збережіть файл окремою копією того ж дня. Карти пам’яті затираються швидше, ніж здається.
• Не підписуйте пояснення, яких не писали. «Згоден» у графі, де ви не згодні, потім важко відіграти.
• Якщо вважаєте, що спрацював пункт 8.11, одразу зафіксуйте відстань до стоп-лінії, стан покриття, погоду, наявність авто ззаду.

Підпис «ознайомлений» і підпис «вину визнаю» — різні речі. Можна бути ознайомленим і не погоджуватися. Це дрібниця, яку на адреналіні забувають.

Якщо постанова вже в «Дії» чи в скриньці — не ігноруйте її «поки розберусь». Або сплачуєте (з пільгою, якщо вона взагалі є в цьому кейсі), або оскаржуєте в 10 днів. Третього комфортного варіанту кодекс не передбачив.

На перехресті виграє не той, хто «встиг між сигналами», а той, хто вміє програти 8 секунд і не гратися з чужим гальмівним шляхом. 510 гривень — ще відносно дешевий урок. 1445 і пів року без посвідчення — уже інша ціна за ту саму звичку не гальмувати. Перевірте актуальну редакцію статті 122 перед тим, як сперечатися з постановою, і якщо справа не проста — віднесіть документи людині, яка такі протоколи розбирає щотижня, а не «по секрету з чату водіїв».